(самонакручена іронічно-психоделічна відповідь на уявно-телепатичні зауваження)
Багато няшних фоток не буває!
Із ракурсів ілюзії краси,
Якої так ніхто й не помічає
Крізь товщу флуду хворої попси
І довгих серіалів не бувало,
Якийсь десяток літ — не показник!
Ми — мультик з пластиліну, де все — "Мало!..", —
Кричав отой кумедний чоловік...
"Не можна так казати, бо образиш
Того, кому повинен лиш годить!"...
Бо не нахвалиш, то вже кажуть — гадиш!
Комусь видніше, — що тобі робить!
Як думати і як писати вірші,
І музика на чому і яка...
"Твої чесноти на порядки гірші!"—
Читаєш між рядка і знов рядка...
— Усе повинно бути позитивно,
Бо у житті і так суцільний ґвалт!
Тож підійди стандартно креативно,
На кшталт когось, а не на власний кшталт!
