Там, де книги перечитані,
Де не вкрадене життя,
Мрії не кровоточитимуть,
Залишаючи буття,
Недовершеними справами,
Справді — вартими того́,
Не обі́цянок забавами,
А — здійсне́ннями всього́!..
Так туди ми й не дісталися,
Бо відклали той маршрут...
Не відчули, не дізналися...
То ж реальність наша — тут,
Де — ні волі, ні — конкретності...
Вірність в сумнівах блука...
А під масками шляхетності
Все, що нам не по рукам...
Непочате, але скі́нчене
— Сам не гам й комусь не дам!..
Розлучається обвінчане.
Так не гоже!..
— Яке там!..
Там — не тут, як просто сказано!..
А, насправді — важко як!
Тут нам миром не помазано!
Признаваймось — чому ж так?!..
Ні не хочемо зізнатися
Ні Творцю — ні трьом китам,
Нам простіше й далі гратися,
Уявляючи, як Там!..
Скільки музики там гарної,
Скільки віри і добра,
Акварелі різнобарвної...
Безліч розчерків пера...
Там вдихається свободою
І не заздриться у злі,
Гріє внутрішньою вродою...
О, невже це на землі?..
Там кохання — не мутація,
Там вся правдонька жиє́
Там — життя, а тут — прострація...
НАС нема там!..
Де ж ми є?..