Перші промені сонця проснулись,
І тихенько лягли на вікні.
Ніжно – ніжно мені усміхнулись.
Я цю усмішку бачила в сні.
Синє небо на мене вдивлялось,
Дарувало всю ласку без меж.
А я в очі Його закохалась,
І в чарівність Його, мабуть, теж.
Вітерець прилетів загадково,
Обіймав і куйовдив волосся.
Ти зустрівсь мені не випадково,
І нічого мені не здалося...
Я Тебе відчуваю щомиті,
Що Ти поряд, що Ти недалечко.
І надії – любов’ю зігріті,
І від щастя – радіє сердечко.
05.11.2018 р
