НА ДУШІ ЦВІТЕ ВЕСНА
Коси розмалювала золотава осінь,
а на моїй душі цвіте сонячна весна
О святе небо подай блакитті просинь!,
щоб відчула тепло крихту щастя душа.
Хай засніжену осінь сонечко зігріє !
і в блаженстві,ще ніжна троянда розцвіте,
на вітті золотом листя багряніє
листопад закружляє у танці мене.
За два кроки до холоду білої зими...
розляглися тумани окутали ранки
вітерець колючий торкається щоки
у пелені хмарин дрімають світанки.
Я відриваюсь, від землі у царство натхнень...
осіннє сонце зустрічaю, як день останній....
лелію, мрії... плету віночок пісень,
опадає кленовий листочок ранній.
Насолоджуюсь, красою бабиним літом...
і п'ю прекрасну мить, як біленьке молочко,
з журавлями лечу удаль понад світом...
курличу, у піднебессі над рідним селом.
М ЧАЙІВЧАНКА
