Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ПОЗИЧ ВОГНЮ… (проза) - ВІРШ
logo
геометрія: ПОЗИЧ ВОГНЮ… (проза) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ПОЗИЧ ВОГНЮ… (проза)

         Не знаю з якої причини у мене сьогодні відсутній інтернет. Тому я поринаю у спогади. Найчастіше це спогади дитинства. Важким воно у нас було: і холодним, і голодним, та ще й страшним, адже йшла війна, страшна, кривава,.. І  діставалося тоді всім: і дорослим, і малим. Особливо зимою, бо ж літом і сонечко гріє, і в садку, та на городі все ж таки росте, дозріває, щось їстівне, та й побігати, подивитися, а то й погратися можна, не те що зимою. Пригадалося, як однієї зими, було так холодно, що я й нині здригаюся, згадуючи ту холоднечу. І подвір’я, і хата вщерть засипані снігом. Днями, притулившись до вікна, ми намагаємось розтопити мороз  на шибках своїм диханням, щоб хоч щось побачити на вулиці, бо ж вийти не маємо можливості, бо ж одяганка в нас аби – яка, а взуванки зовсім нема. Та й вночі не легше. Ми на печі, тулимося одне до одного під старим рядном, вкриваємося з головою, щоб надихати тепла, а воно там і не затримується, кудись відлітає. Тремтимо, дрижаки ловимо, цокаєм зубами, іноді не витримуємо схоплюємося на ноги, бігаємо, та все ж ніяк не можемо зігрітися. Часом просимо маму розповісти казку. Мама розповідає і про курочку рябу, та її золоте яєчко, і про козу – дерезу, про ріпку, і про Івана царевича…Ми уявляємо героїв казок, та й тишком – нишком засинаємо… Але іноді буває так холодно, що й казка не допомагає, тоді мама збирає в хаті все, що є, чим можна накритися, накриває нас, і, наказавши нам спати,  сама кудись іде. Ми здогадуємось, що вона йде по солому, нам стає страшно, бо ми знаємо, що поліцаї та німчура вартують, і можуть не лише прогнати, а й побити, а то й убити. Іноді стомившись від чекання, засинаємо, а іноді і сну не маємо, та ще ж і їсти хочеться. Ми починаємо фантазувати, що прийде до нас ота коза – дереза, мама надоїть молочка, та може ще знайдеться якийсь сухарик і ми наїмося, або може хоч оту ріпку з казочки десь знайдемо, все таки хоч якась пожива. Іноді ми не засинали, аж допоки мама не повернеться з соломою, розпалить у печі, і запалахкотить полум”я, і піде по хаті тепло. А вранці мама дістане з погреба квашену капусту, трішки картоплі, зварить її у ‘’мундирах” і ми вже  будемо й не голодні.  А потім ще щось розкаже нам про  татка, Василько  найстарший,  йому уже 3 роки він все таки   пам”ятає  татка, я його хоч уявляю із тих розповідей, а Галинка, зовсім маланька,  вона тільки мовчки слухає, шморгає носиком, або й пхикає. Мамина розповідь відволікає нас і від холоду, і від голоду… Я ніби й нині бачу маму, брата, сестричку. І як ми, не дивлячись на те, що на дворі ще ніч, зіскакуємо з печі, і зачаровано дивимося на нього, адже він  такий гарний, та ще й від нього таке приємне тепло іде, що нам, аж подихи перехоплює.   А потім чуємо  чиєсь гупання, і стук у вікно. Ми спокійні, а мама аж стрепенулася від страху, подумала, що то поліцай, або ще гірше німчура, побачив певне дим із димаря, та й приплентався, а як побачить солому, що ж тоді буде? Ми, побачивши мамин переляк, миттю вискакуємо на піч…Та з вікна вже долинає голос тітки Мотрі: “Полю, відчини. Позич вогню, ніяк печі не можу розпалити”. Тітка простягає мамі якийсь черепок для вогню, а мама її запитує: “То ти, Мотре, була біля скирти?..” “Так, а ти теж, як і я злякалася, подумала, що то поліцай…” Тітка взяла вогник, та пішла. Отак  ще до півнів мама натопила хату. Нам стає легко і добре, і ми засинаємо… 
І бачимо в снах: і тепле літечко, і свій садок, і річечку, і татка, і відчуваємо, що війни вже нема, що можна спокійно ходити, бігати, гратися, і нічого, і нікого не боятися….

ID:  807884
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.09.2018 09:47:05
© дата внесення змiн: 26.09.2018 09:47:05
автор: геометрія

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ганна Верес, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (402)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

Ганна Верес, 27.09.2018 - 08:56
Сумні Ваші спогади, та іншими вони й не могли бути. Але поміж рядочками розсипане тепло Вашої душі, Валю, яке пронесене через усе життя, не дивлячись ні на що. Дякую Вам за нього і за твір. 12 12 12 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 28.09.2018 - 15:54
Дякую,Ганю! Спогади і душу й серце зігрівають, тому й пишу... 16 curtsey 43 42 flo31 flo08 flo11
 
яся, 26.09.2018 - 13:11
Тож поділимося вогником душі. І стане тепло, бо
нині бракує тепла. flo32 flo32
 
геометрія відповів на коментар яся, 26.09.2018 - 21:06
Дякую,Ясю! Я й намагаюся ділитися з ще старшими за мене бабуньками,відвідую їх дома,слухаю їхні сповіді,пригощаю своїми випічками... 16 girl_sigh osen1 flo31 flo06
 
Ніна Незламна, 26.09.2018 - 10:29
12 12 16 17 16 Гарно, Валічко! Яке б минуле й не було
та спогад гріє серце й душу...
Та наче холодом війнуло...
Та все в житті стерпіти мушу
Й заб*юсь в куточок,в віконечко погляну
Й згадаю рідненьку, ніжну свою, маму... 16
Ой, Валю, щось Ви мене розчулили cry
А я тут, так давно на чужині
І не забути дім і ті щасливі дні....
Успіхів Вам! friends flo26 flo36
21 22 22
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 26.09.2018 - 21:03
Дякую,Ніночко! Ви м 16 girl_sigh osen1 flo36 flo08 flo12 ене аж заворожили своїм чудовим коментарем!..
 
Катерина Собова, 26.09.2018 - 10:22
12 12 12 Валечко, і хіба не заслужили пільг отакі діти війни? Влада каже:"Не положено!" Але правда, звідки ж їм знати, що ці діти замерзали, вмирали від голоду і хвороб! Дуже сильний твір!
 
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 26.09.2018 - 21:01
Дякую,Катюшо! Та якісь копійки до пенсії додають, здається аж 49 гривень. А те,що ми пережили не побажаю ніколи і нікому... 16 girl_sigh osen1 flo31 flo08 flo12
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Синонім до слова:  візаві
Master-capt: - Тет-а-тет. Очі в очі. Лице в лице. Навпроти. Один против одного. Друг против друга. Двобій. Суперечка. Супротивник. Співбесідник. Опонент.
Синонім до слова:  візаві
Enol: - зрозумів, що етимологію слова 'залицяння' ми просрали
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Svetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Синонім до слова:  аврора
Enol: - світлограй - це максимум для моєї фантазії
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація У країні мобілізація – перевірка на патріотизм, єдність, мужність, колективізм, непідробність та силу коду нашої нації.
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie