Оказія сталась -
я народився.
Щоби страждання
відчути на зуб.
І щастя шукати
посеред зір,
долати бар"єри -
вершини гір,
допоки здоров"я
іще дозволяє.
А час ( він такий )
не запитає.
Чому я тут,
що переживаю,
чи справді жив,
чи може виживав
в турботах, казусах,
проблемах - майже хобі ?
І чи до старості дожив,
бо там ще гірше,
кажуть старі люди.
Та зрештою пропав
у вічності солодкій.