На полі квітка золота росте,
Вона щоранку сонце зустрічає!
Та то є поле, знаєш, не просте,
Воно єство людини означає.
Та квітка золота то є душа –
До Бога зранку лине у молитві.
Про неї можна написать вірша
Поетові, за образом в гонитві.
Ви поливайте квіти ваших душ -
Є соняхи, а є і орхідеї.
Усі ми різні, тільки ти не руш
Чужої квітки, як нема своєї!