Промінчик сонця доторкнувся до щоки,
Востаннє барвами ще грає рідне літо,
Ми їдемо туди, де бродять ці рядки
І де блукає казка спогадом зігріта.
Педалі крутяться і все кругом також,
Лунає мрія, срібний сміх й веселки колір,
Ти мою душу, друже, більше не тривож,
Я лише подумки тобі поправлю комір.
І їду далі, ще не вільна, але все ж,
Десь за спиною майорить яскраво літо,
Все буде добре, от побачиш, так, авжеж,
Як прийде осінь й помахає, мабуть, світу.
Музика вітру, що літає угорі,
Дерева віттям дуже лагідно хитають,
А там назад, коли засвітять ліхтарі
І коли рідні вже удома нас чекають.
