НЕ ЗАЛИШАЙ МЕНЕ
Не залишай, мене на перехресті доріг...
вимірювати, в довжину кілометри життя,
іти ,крізь вітри грози у цей чудовий світ
від болю ,згорати і кровоточила душа.
Торкнись ,рукою вечірнім променем зорі...
обласкай , чарівною мелодією літа,
цілуй, устами, як сонце квітку у росі-
від щастя щебетала ,як соловей на вітті.
За вікном, дощ вітер закружляв жовте листя,
холод проймає, нахиляє віття додолу...
замріяна ,у весну ,де дзвенить ніжна пісня-
зоря веде до тебе на зустріч святкову.
Закрию, очі .Чую, кроки постать у сні,
бачу, в океані переливаються хвилі...
чому розминулись з тобою навесні?
і довго шукали, берег птахи сизокрилі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.