З маленькими долоньками...
Залишили на вулиці,
пішли під парасольками,
бо щось у них не збулося.
Пішли...не оглянулися,
у різні сонця сторони.
Невже вони забулися,
що скрізь лукаві вОрони?
Маленькими долоньками
тягнулась в їхні сторони.
Невже їм стало байдуже
що скрізь лукаві вОрони?
Маленькі оченята лиш
дивилися з покорою,
як луснув ніжний шов поміж
зараженим і хворою.
Що не знайде - втрачає все.
Між тими парасольками,
свою надію їм несе
маленькими долоньками.
