Оця ось мить – ти не повернешся, я знаю,
так дорога і незабутня філігрань...
Лице й потоки почуттів тепер згадаю –
червоних губ вулкан любові і чекань...
А солов'ї, як перш співають, серце манять
в бузковий край, сердешний блюзовий повтор...
Ось і тепер душа так грає в ніжних гранях
гітари, скрипки, саксофона і валторн...
Роки земні летять, що зорянії буси –
а дні кружляють, наче в осінь падолист...
Куди сховатися від милості спокуси:
знов пережити – незабутнім, що болить?...
30.06.2018 р.
Куда нам спрятаться от милости соблазна
Ах этот миг – ты не вернёшься, знаю, знаю,
но дорог мне и не забыт, ты не забыт...
Лицо и чувств реку я часто вспоминаю
и алых губ вулкан любви, полураскрыт...
А соловьи поют, как прежде, сердце манят
в страну сиреневых сердечных тонких волн...
Вот и теперь душа играет в нежных гранях
гитары, скрипки, саксофона и валторн...
О жизнь земная фантастична и прекрасна –
твои страницы закружат, как листопад...
Куда нам спрятаться от милости соблазна:
вновь пережить, чему в восторге был так рад?...
30.06.2018г.
