Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: МИ З ТОБОЮ ПОСАДИЛИ ДВІ ВЕРБИ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ majra, 13.06.2018 - 23:42
Життя не стоїть на місці... все іде, все міняється! Головне цінувати його красу! І Вам це вдалося змалювати!
Катерина Собова, 13.06.2018 - 21:45
Хто посадив дерево, значить, зробив добру справу у житті, а Ви он їх стільки виростили! Чудовий вірш!
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 14.06.2018 - 14:08
Дякую,Катюшо! Під образами дерев я мала на увазі своїх діточок, а "тополинка", то моя внучка сиротинка...
геометрія відповів на коментар Valentyna_S, 14.06.2018 - 14:06
Дякую,Валю! Я й писала ніби під якусь мелодію, так іноді буває...
геометрія відповів на коментар Світлана Семенюк, 13.06.2018 - 20:29
Дякую,Світлано! І верби,і калина,і клен,і явори,і тополина,вони мені рідні,як родина...
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 13.06.2018 - 18:11
Дякую,Ніно! Це я сьогодні,під враженням вчорашнього приїзду до мене на світлинки красуні моєї "тополинки"...
геометрія відповів на коментар Надія Башинська, 13.06.2018 - 18:07
Дякую,Надійко! Крім спогадів є й живий образ "клена" і "калини", моя мила й рідна-рідна "тополинка"...
Дякую,Надійко! Моя "тополинка" вчора до мене приїжджала,- наговорилися,налюбувалися,назгадувалися...
|
|
|