Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Andrew Pushcha: Зимівник чаклуна (Кочовик) - ВІРШ

logo
Andrew Pushcha: Зимівник чаклуна (Кочовик) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Зимівник чаклуна (Кочовик)

Andrew Pushcha :: Зимівник чаклуна (Кочовик)
– Хай ведуть тебе коні, – казав кочовик, –
Лиш тримайся поодаль стрімкої води,
Бо стоїть там на варті старий січовик,
Знай, у нього рахунки свої до орди.

Та не слухав поради юнак і в час злив 
Він пішов до річок, що кінчаються -ець,
За межу, де відлюдником старець той жив.
Гай шумить, промовляє: «Свій знайдеш кінець».

Виє вітер, ломить віти,
Хмара котить, грім, скавчання –
Ось зимівник, трави, квіти:
Сумнів чуй свій і вагання…

– Гей, коня поверни!
Тут живуть чаклуни
Чи вовків ти не чув?
Кочовик, що забув?	
Молодий – поживи,
Пошкодуй голови
Чи межу перетни
Та навіки засни.

Вражі стріли встромились у цей чорнозем –
Крапнув дощ та зі стріл проросли ці гаї!
Обернешся свинею, як ми так назвем!.. –
Вітер вщух і з дерев залили солов’ї.

– Ти ж, старий, не шайтан, не нащадок волхвів,
І не воїн – лиш тесля, рибалка, бджоляр?!
Характерник всміхнувсь, ледве вусом повів:
«Пасовище не тут, повертайся, маля… –

Тупіт ніг – землі здригання. –
Що сказав дурній макітрі?!»
Хмара котить, грім, скавчання,
Блискавиць герць у повітрі!

– Гей, коня поверни!
Тут живуть чаклуни
Чи вовків ти не чув?
Кочовик, що забув?	
Молодий – поживи,
Пошкодуй голови
Чи межу перетни
Та навіки засни.

24 серпня 2018 р.


Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церковь и приходы прошедшего ХVIII столетия. – Екатеринослав, 1880. – С. 38-47: 

«Слобода Ясеноватая, на вершине реки Кривого Торца, многолюдная и с населением довольно состоятельным... находится Бахмутского уезда в 3-м благочинническом округе.


Местность нынешней слободы Ясеноватой – древнейшее, старожитное запорожское займище. В славных, богатых и плодородных, роскошных и живописных дачах восточного Запорожья, при урочище Ясеноватке, зимовником и хутором в 1690 году сидело несколько отшельников, абшитованных запорожцев, занимавшихся пчеловодством, скотоводством и рыбальчеством. Крепостной и торговый город Бахмут достаточно был знаком и известен отшельникам запорожцам. С 1745 года, в восточной части Запорожья, урочище Ясеноватка сделалось одним из главных притонов для харцызов и характерников, для гайдамак и гайдуков запорожских».

Указанная территория находилась на границе Земель и Вольностей Запорожской Сечи (а также Кальмиусской паланки Войска Запорожского) и Земель донских казаков. Точно определенной в натуре границы между ними до 18-го столетия не существовало. Территории бывшего соприкосновения Запорожья и Донщины также принято именовать Донетчиной (от названия реки Северский Донец, к бассейну которой относится указанная территория). Учитывая то, что на юг от Запорожья находились кочевые племена Ногайской орды, запорожские и донские казаки вынуждены были нести постоянную сторожевую службу, что и послужило к концу 17-го столетия формированию таких казацких займищ, как Ясеноватая (Ясиноватка, Ясиновка), Макеевка, Землянки, в 1777 году преобразованных в воинские государственные слободы. В настоящее время территория бывшей слободы Ясеноватой разделена между городами Макеевка (село Ясиновка) и Ясиноватая. К территории Макеевки также относятся Землянки.

При этом развитие имеющихся и появление новых поселений в пределах восточного Запорожья существенно ускорила политика разбавления «одного из главных притонов для харцызов и характерников, для гайдамак и гайдуков запорожских» «народом семейным», в том числе переселенцами из турецких и австрийских владений, например, волохами (современные румыны) с различной степенью последующей ассимиляции.

Далее продолжение выдержки из вышеприведенной «Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церковь и приходы прошедшего ХVIII столетия»: «С 1770 года Бахмутская, провинциальная и воеводская канцелярия особенное внимание обратили на эту местность и всеми силами старались заселить её народом семейным и оседлым. Прилив народа в богатые и плодородные, но пустые и безлюдные степи Новороссийского края из турецких и цесарских владений помог земским комиссарам населить Ясеноватку и околичные урочища православными христианами – молдаванами и волохами: в Бахмутских степях явились населенные местности Государев Буерак, Ясеноватая, Зайцева, Железная Балка, Землянки и проч. По открытии в 1774 году Азовской губернии, все эти слободы в 1777 году, по распоряжению Азовской губернской канцелярии, предназначены быть воинскими государственными слободами…

В прошении от 23-го апреля 1786 года, поселяне воинских государственных слобод Землянок и Ясеноватой писали преосвященному: «Выведены мы из турецкой области от Днестра волохи в Россию, 1772 года, и жительство мы имели сего ж Бахмутского уезда по разных селениях с малороссиянами; а прошедшего 1782 года, по указу бывшей Азовской губернии, переведены на отмежеванную нам при вершине Кривого Торца реки в называемую слободу Землянки, где и по соседству к нам принадлежит слобода Ясеноватая; в которых слободах церкви не имеется… между чем обовъязуемся во всем по его священника Иоанна Ставровиецкого надобности спомоществовать, а по принятии оного священника долженствуем без отговорочно приложить старание о сооружении в нас церкви, которую от начала даже и до совершенства со всеми утварьми церковными долженствуем снабдить… Того ради Вашего Преосвященства по изложению сего вышеописанного, всенижайше просим милостивое архипастырское учинить рассмотрение, в чем вышеописанных слобод жители по имени и по прозванию подписуемся: слободы Землянок атаман Иван Еремеев, сотский Кирило Афанасьев, старики – Герасим Вепря, Федор Обрежан, Иван Кожужар, Еремей Корнецов, Василий Царан и проч. Слободы Ясеноватой атаман Петр Нарежный и старики Антон Носуля, Андрей Мирщенко, Семен Мирщенко, Иван Ткаченко, Иван Рябовол, Федор Шевченко и проч.; за них неграмотных слободы Землянок писарь Леонтий Остроушко руку приложил».


Не те, щоб тут врода велика була, –
Кого зачарують бур’ян, ковила? –
Та чую я серцем поезію в них,
Степах цих широких, пустинях сумних!

Бо тут всі народи у час свій прийшли,
Тут скіфи і гуни на волі жили,
А потім – хозари; татарин блукав;
Козак-запорожець кордони держав.

І все те – мандрівне, таємне, мутне,
І все те й чарує і вабить мене.
І чую, що дух той живе і в мені,
Що варварам давнім я, певне, зрідні.

Микола Федорович Чернявський, «Степ», 1889 р.


Схема

«Хай ве-ДУТЬ те-бе КО-ні, – ка-ЗАВ ко-чо-ВИК, – 12
!01 0!1 001 001
Лиш три-МАЙ-ся по-О-даль стрім-КО-ї во-ДИ,
!01 001 001 001
Бо сто-ЇТЬ там на ВАР-ті ста-РИЙ сі-чо-ВИК,
!01 !!1 001 001
Знай, у НЬО-го ра-ХУН-ки сво-Ї до ор-ДИ».
!01 001 00! 001

Та не СЛУ-хав по-РА-ди ю-НАК і в час ЗЛИВ
!!1 001 001 !11
Він пі-ШОВ до рі-ЧОК, що кін-ЧА-ю-ться -ЕЦЬ
!01 !01 !01 001 (Донець… Торець…)
За ме-ЖУ, де від-ЛЮД-ни-ком СТА-рець той ЖИВ.
!01 !01 001 0!1
Гай шу-МИТЬ, про-мов-ЛЯ-є: «Свій ЗНАЙ-деш кі-НЕЦЬ».
101 001 0!1 001

ВИ-є ВІ-тер, ЛО-мить ВІ-ти, 8
10 10 10 10
ХМА-ра КО-тить, ГРІМ, скав-ЧАН-ня –
10 10 10 10
ОСЬ зи-МІВ-ник, ТРА-ви, КВІ-ти:
!0 10 10 10
СУМ-нів ЧУЙ свій І ва-ГАН-ня.
10 1! !0 10

«Гей, ко-НЯ по-вер-НИ! 6
!01 001
Тут жи-ВУТЬ ча-клу-НИ
!01 001
Чи вов-КІВ ти не ЧУВ?
!01 !!1
Ко-чо-ВИК, що за-БУВ?
001 !01	
Мо-ло-ДИЙ – по-жи-ВИ,
001 001
По-шко-ДУЙ го-ло-ВИ
001 001
Чи ме-ЖУ пе-рет-НИ
!01 001
Та на-ВІ-ки за-СНИ.
!01 001

Вра-жі СТРІ-ли встро-МИ-лись у ЦЕЙ чо-рно-ЗЕМ –
101 001 0!1 001 
Крап-нув ДОЩ та зі СТРІЛ про-рос-ЛИ ці га-Ї!
101 !!1 001 !01
О-бер-НЕШ-ся сви-НЕ-ю, як МИ так на-ЗВЕМ!..» –
001 001 0!1 !01
Ві-тер ВЩУХ і з де-РЕВ за-ли-ЛИ со-ло-В’Ї.
101 !01 001 001

– Ти ж, ста-РИЙ, не шай-ТАН, не на-ЩА-док вол-ХВІВ,
!01 !01 !01 001
І не ВО-їн – лиш ТЕ-сля, ри-БАЛ-ка, бджо-ЛЯР?!
!!1 0!1 001 001
Ха-рак-ТЕР-ник всміх-НУВСЬ, ле-две ВУ-сом по-ВІВ:
001 001 !01 001
– Па-со-ВИ-ще не ТУТ, по-вер-ТАЙ-ся, ма-ЛЯ…
001 0!1 001 001

ША-блі БЛИСК – зем-ЛІ здри-ГАН-ня:
10 10 10 10
«ЩО ска-ЗАВ дур-НІЙ ма-КІТ-рі?!» –
!0 10 10 10
ХМА-ра КО-тить, ГРІМ, скав-ЧАН-ня,
10 10 10 10
БЛИС-ка-ВИЦЬ герць У по-ВІТ-рі!
!0 11 !0 10

Cиллабо-тоническая система
куплеты
4-стопный анапест 001
предприпев
4-стопный хорей 10
припев
2-стопный анапест 001

ID:  805190
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.09.2018 14:00:37
© дата внесення змiн: 07.08.2022 10:41:28
автор: Andrew Pushcha

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Polemokrateia
Прочитаний усіма відвідувачами (477)
В тому числі авторами сайту (4) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: