|
ПРОЛОГ
Прокинься,люба Україно,
прокинься із омани сну,
Донбас обпалений,в руїнах,
з татар знущаються в Криму.
Сенцов вмирає у неволі,
а ми творці своєї долі,
Не в силі безлад цей спинить,
хоча б на мить,лише на мить...
Нехай нам Бог суддею буде,
нехай по правді все розсудить,
ми українці чесні люди,
немов пустельнії верблюди
в горбу своє бережемо́!
своє нікому не дамо!
- 1 -
Світало на дворі тим часом
на вході в царськії палати
стояв сміливий вартовий
чекав,що буде цар казати.
А цар той був ще й не простий
любив у золоті купатись,
і вірнії його солдати
завжди корилися йому,
Боялись люті,мов вогню,
нема чого від всіх ховати.
Так ось зайшов той вартовий
У мить почав царю вклонятись.
"Доброго ранку,царю мій,
чого на снідання подати? "
Подай на снідання мені
креветки смажені в огні,
це мій наказ,іди сповняти,
а на додачу чаю з м'яти,
цареві мцно завари!"
Убравшись файно свої шати,
поснідав,випив чаю з м'яти,
помив ранковим душем ноги,
звелів цар бачить воєводу.
"Доброго ранку,пане царю,
землі великої владарю,
чого накажете робить,
в який бій військо спорядить?"
"Сьогодні снилось мені море,
край моря на пейзажі гори,
чарівний вечір тоне сонце,
чи можеш ти здійснити сон цей ?"
"Так можу,о премудрий царю,
землі великої владарю,
цей сон Вам сниться десять років,
земля он та за кілька кроків.
Чом нам її не захопить,
і сон цей в реальність не здіснить?!"
Послали молодці́в своїх,
багацько тисяч двадцять шість,
скоривсь під натиском чобіт,
"тепер Крим наш!" -той цар кричить.
Проте знайшлись сміливці там,
що не скорилися катам,
тепер рахують дні в неволі,
і просять милості у долі.
Звільнить з полону царських пут,
голодна смерть солодше мук.
Поет з народом був завжди
благаю,світе все зроби,
Хай сонце волі зійде знов
над зіркою Олег Сенцов.
9.06.2018 р
ID:
794976
Рубрика: Поезія,
дата надходження: 09.06.2018 13:07:10
© дата внесення змiн: 09.06.2018 13:09:16
автор: Ігор Козак
Вкажіть причину вашої скарги
|
гарно !чи випустять соловейка на волю, який любить співати пісні... чи від морозу, загине від недолі, 
