Всі ми пам’ятаємо початок останнього десятиріччя минулого століття і свята мистецтв, які відбувалися на Андріївському узвозі до Дня Києва. Це був справжній ренесанс, а яка дивовижна була атмосфера, а які відчуття! Могутня хвиля підйому мистецтва підносила нас усіх на недосяжну височінь духовності і гармонії. Саме у цей час легко малювалось, писалась музика і поезії. Повернувшись додому із Києва я вирішив написати пісню про Андріївський узвіз. Поезії і малюнки до Дня Києва зробив раніше, а зараз тільки пісня.
На початку дев’яностих я більше писав російською мовою. Мелодія і текст приспіву вже вимальовувались. Іду собі і наспівую: "Андреевский спуск, Андреевский спуск, праздник весны и искусств". І раптом з гучномовця чую: "Послухайте нову пісню "Андреевский спуск" у виконанні..." Далі вже не запам’ятав у чиєму виконанні ця пісня. Чудова мелодія, її повтори і фрази були схожі на ті, що я вже наспівував. Кілька днів я був вражений і здивований. Неймовірно! Але це було реальністю. Пісню вже не став дописувати, щоб не почути це вбивче - плагіат...
