МІЙ КОРАБЕЛЬ ЗБИВСЯ ІЗ КУРСУ
Мій корабель збився із курсу...
невіднайде ,до берега причал-
на вістрі леза глибока ніч в обузу...
котять, хвилі за хвилями девятий вал.
Маяк, осяює білі вітрила під сирени...
втомлене душа прагне на золоті піски,
омріюю ,вакансу. Феєрію, де ростуть клени.
де у полі в житах дозрівають стиглі колоски.
Стою ,на палубі , ловлю ясні зорі в долоні.
Дивлюсь, на відзеркалення місячної ночі...
у мріях, плаваю, як русалка у синім просторі-
богиня ,місяця Селена .осяює путь у кроці.
О море, море, не торкайся холодним вітром...
ти ,не в одного розбило крилаті мрії і надію,
заманюєш, у тенета нічки зоряним світлом-
плюскочуть, води нашіптують легенди поезію.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.