О ,МІЙ МАЮ ,КВІТУЧИЙ РОЗМАЮ!
О ,мій ніжний маю квітучий розмаю!
Тобі красуне весно співаю Осанна!
в синю блакить на крилах птаха злітаю
до землі ,нахилити осяяти сонечко зрана .
Мрію, з високого неба впасти росою...
у безкраї поля, де колоситься буйно жита...
і в них ніжити, пестити червоні маки рукою-
щоб у цілунках весни, пломеніла божа краса.
Щоб неба, волошкові очі осяяли білі ночі-
і вели ,у вишневий садочок закохані пари,
ліловий бузок дарував щастя в серце жіноче
і вітерець, розвіював розбивав сталеві хмари.
Пестливим доторком сонця у золотій іконі...
світлом тайни п'янить душу медовий аромат
краплинки дощу сяють наче зірки на осонні,
у благодатті божій розквітає білосніжний сад.
Заквітчана весна, спиває алмазні роси зранку,
стрункий клен берізці про кохання гомонить...
тихий вітерець на струнах явора виграє циганку
і дарує ,лебедям кохання чудову незабутню мить.
М .ЧАЙКІВЧАНКА
