* * *
Я слово вибрав, а не славу,
Чи слово вибрало мене.
Не знаю й сам чи маю право
Те осягнути неземне.
Це вище нас, це щось над нами,
Це твердь посеред океану,
Це той промінчик між зірками,
Це той поклін віддати шану.
Як возвеличити величне,
Мов синю вись в безмежній далі.
Вона нас манить, ніби кличе,
Коли ми в радості й в печалі.
Стою загублений в світах
На роздоріжжі між словами.
Як є, так є. Хай буде так.
Колись і я знайдусь між вами.
25.05.2010 (Михайло Чир)
