Ця весна синьоока, дзвінка,
Увірвалась пташок стоголоссям,
Я чекаю від тебе дзвінка,
Я кохаю напевно ще досі!
Розцвітає свічками каштан,
Разом з ним підраховую весни,
Тане в росах ранковий туман,
А між нами і крига не скресне.
Навіть в спеку червневого дня,
Холодитиме серце байдужість,
Лиш луною в забутих піснях
Може інколи струни затужать,
Все ж упевнена, вперта, стрімка,
Крізь байдужість весна проростає,
Я чекаю від тебе дзвінка,
Теплоти моє серце чекає.
дякую
