* * *
Зерно посіють і зберуть,
Щоб хліб був вічно на столі.
Дітей завжди удома ждуть,
Чи вже дорослі, чи малі.
Як перепілка у житах,
Тих пташенят своїх скликає.
Старенька мати, у літах,
Дітей зі світу виглядає.
І як та пташка, лиш змогла б,
В куток найдальший полетіла б.
Щоб зберегти дітей від зла,
Своїм крилом усіх накрила б.
Хай сльози радості блищать,
Струна у серці забринить.
Діти додому всі летять,
Хай благодатна буде мить.
29-30.07.2002р. (Михайло Чир)