Закрию очі, бачу - ти стоїш...
Така зваблива, ніжна, молода...
Зі своїм смутком у душі,
Невпевнена, немов весна.
Стоїш і дивишся собі,
Як пропливають повз маршрути
Всіх пройдених твоїх шляхів...
А час... Його не повернути.
Візьми мій спокій, Бережи його,
Коли палає ненависть у душі
Коли кричиш, смієшся і мовчиш
Радієш сонцю чи ідеш у ніч.
Тримай любов, цю недосвідчену й непевну,
Народжену у світлі соц мереж.
І збережи її для себе, бо напевно
Вона безсила, та не має меж.