Не тільки радісно в житті буває,
Стає похмурим навіть літній день.
І кожен раз хтось, тай когось втрачає,
А ми сьогодні втратили тебе.
І ти пішла від нас, рідненька,
Так нам бракує твоїх теплих слів...
Ти нам бабуся, прабабуся, ненька,
Та більш ніколи ти не прийдеш в дім.
Ти віднайшла сій опочинок, де навіки
Запанували спокій й тишина
І не зустрітися нам більше в цьому світі,
Ти в далечінь, у інший світ пішла.
Й так боляче, чомусь, нам з цим змиритись,
Що більш ніколи в гості не прийдеш,
Що не зустрінеш нас у своїй хаті,
Не поцілуєш нас, не обіймеш.
Прощай рідненька, спочивай із Богом...
Та всеж не вірю, що усе це так...
Закінчилась твоя, в житті, дорога...
Хоч інколи з`являйся в наших снах.
2004
вже минуло 14 років...
