За звичаєм на свято чи в неділю
Повисідають бабці та дідки на лавку,
Щоб відпочило від роботи тіло,
Потеревенить, поповчить нащадків,
Переказати їм повчальну згадку.
Забуті давні негаразди і образи.
Тепер вони у дружнім щирім колі
Посходяться разом і почнуть відразу
Вести розважливі і мудрії розмови
Про тих, хто відійшов, хвороби, Боже слово.
Від буднів у старійшин руки огрубілі,
Тай пам'ять вже підводить - не все візьмеш до тями.
Вони війну і голод перетерпіть зуміли,
Щоб неминучу старість у спокої зустріли
Й, зітхаючи, на лавці разом погомоніли.
