Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ПОХИЛИЛАСЬ ГОРОБИНА… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар Ольга Калина, 27.01.2018 - 17:11
Дякую,Олю! І верба,і калина,й горобина це символи нашого народу,тому про них і пишеться легко...
геометрія відповів на коментар Миколай Волиняк, 22.01.2018 - 16:37
Дякую,Миколаю! Українцям вистача й своїх нечестивців,ще й сусідка посила ворогів-чужинців...
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 21.01.2018 - 23:43
Дякую,Ганю! Я горобину люблю,як і калину,та вербу, тому й час від часу пишу про них,як про живих істот...
геометрія відповів на коментар Серафима Пант, 21.01.2018 - 23:15
Дякую,Іринко! Дай,Боже,нам цього діждатись...
геометрія відповів на коментар Оля Андрієвська, 21.01.2018 - 23:14
Дякую,Олю! Заходьте, читайте, пишіть,коментуйте; я теж заглядатиму на вашу сторінку...
геометрія відповів на коментар Чайківчанка, 21.01.2018 - 23:12
Дякую,Марійко! На жаль словами горю не поможеш...
геометрія відповів на коментар Олеся Лісова, 21.01.2018 - 23:04
Дякую,Олесю! Само по собі нічого не зміниться, треба діяти усім, а при нашій владі це неможливо,на жаль...
Любов Таборовець, 21.01.2018 - 18:01
Дуже гарний вірш! Нам дісно пора об'єднатися задля Правди і добра...
геометрія відповів на коментар Любов Таборовець, 21.01.2018 - 23:02
Дякую,Любо! Найбільша вина у цій війні належить все-таки владі,бо ж багато з них не зацікавлені у її закінченні...
Тетяна Горобець (MERSEDES), 21.01.2018 - 16:33
Чуттєвий вірш Валічко!!! Взяла в полон ваша горобина!
геометрія відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 21.01.2018 - 22:59
Дякую,Танюшо! В м ене теж по шкірі мурашки бігали,коли писала,бо є немало моїх знайомих у яких синочки загинули в АТО...
Ніна Незламна, 21.01.2018 - 15:52
Дай Бог ,щоб так було.Щоб не покидали рідну землю та нажаль...Але надії не втрачайно зуміють захистити рідний край. геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 21.01.2018 - 22:56
Дякую,Ніно! Це я сьогодні дивилася по телеку кіно: "Горобини червоні грона" і якось само-собою полилися слова,а за ними рядочки,а я ще й згадала свого учня,який загинув у АТО, та й народився оцей вірш...
|
|
|