Постився вже… водиці, я зіп’ю,
Освячена тож вип’ю натщесерце.
Традиції святі, я ревно стережу,
Велять мені і пращури і серце.
Черпну води святої для бджоли,
Від всіх хвороб також і для посіву.
Ще коні вип’ють, птаство і воли,
Нехай лікує й береже від гніву.
На Святвечерю предків запрошу,
У цей прадавній вечір Водохресний.
У святводиці ближніх окроплю,
Із колосків пучок - Дідух небесний.
Свяченим зіллям хату обкур’ю,
Сім’я зібралась в «Бабин вечір».
Узвар на стіл поставлю… і кутю,
І почастую… викоти овечі.
Горшки в дрібязок в клуні розіб’ю,
Кутю прогонять внуки макогоном.
Стрільну з рушниці предків проведу,
Вже з річки сміх озвався дзвоном.
Хоч вже старий та все ж піду,
Замерзне хай уся нечиста сила.
Хвороби всі залишу тут… й біду,
Воскресла Дана духом охрестила.
В своїх Богів прощення, я прошу,
Омию гріх з душі… благословенний.
Думки чужі, я тілом освіжу,
В водиці божій, купелі священній.
Богиня Дана - дружина Даждьбожа.
Мати наша - водиця.
Здоров*я Вам!!!! 
