Мені байдуже, що подумають усі,
Чому так рано моя зірка згасла,
Хіба багато треба у житті,-
Краплиночку людського щастя.
Хіба так важко нам усім знайти,
Душі і серцю найсолодшу звабу,
Та я втомився, пошукай вже краще ти,
А я чекати буду на свою відраду.
Якщо мене ти все ж таки знайдеш,
На стежці, чи дорозі ... потім,
І на плече моє голівку ніжно покладеш,-
У душу повернеться зразу спокій.
Прийде, колись, ота чарівна мить,
І розгориться в серці жар кохання,
Випробування, що життя в собі таїть,
Пройти всім треба вперше - не в останнє.
......
А ще чекання й біль розлуки,
Коли між двох далека даль,
Коли не можеш ні заснути, ні проснутись,
Щоб не почути - я тебе кохаю.
П'яніти щораз від одного лиш дотику,
Злітати увись від легенького подиху,
Задати шалений серцям своїм ритм,
Кохати, кохати, кохати й забути про світ.
