Я дякую тобі, Минулий Рік!
За те, що я живу та бачу сонце.
За те, що душу ти мою беріг,
Коли страхів було уже по вінця.
За те, що діти в радості живуть,
Онуки вчаться мову пізнавати,
За те, що друзі спокій бережуть,
Та, ніколи без діла сумувати.
За те, що є в кишені й на столі,
За те, що мрії сповнюють свідомість,
За те, що обминають люди злі,
А коло друзів шириться натомість.
За те, що здатна бачити красу,
Де інший бачить, начебто, розруху.
За ту Любов, що до Життя несу,
Обходячи реальність ту, бездуху.
Я дякую, та, може й не за все,
Бо, може ще чогось не розумію.
Майбутність Перемогу принесе.
І я вже з того приводу радію.
Я дякую, подяка це моя,
Та в мене є лише одне бажання:
Нехай усі так думають, як я –
Країна вийде з кризи до світання!
30.12.2017р. Чабанова Галина.
