***
На третю добу - а надворі вже грудень -
великим потопом і Суми накрило.
Можливо, нарешті, мене він розбудить,
в собі розібратись, напнути вітрила…
Та я і не сплю. О четвертій п'ю каву:
півночі строфу шліфувала у вірші.
І тихо. І тепло. І, власне, з роками
найбільше ціную гармонію тиші.
Наразі - уявна розмова з тобою…
Мені б ще лучину, і точно Татьяна*,
забувши про час, напуваю любов'ю
свій аркуш паперу - словами кохання…
Дощі у нас тут. І світає запізно.
Пишу: "Захопилася, знаєш, Грабовським"**.
Це , мабуть, і є полюбити Вітчизну:
і мову її – не російську, не польську.
..........................................................
*Татьяна – авторка має на увазі Татьяну Ларіну, героїню роману «Євгеній Онєгін» О.С.Пушкіна.
**Грабовським - мова йде про письменника Павла Грабовського.