Розкинувся на небі Чумацький Шлях...
Безмісячна ніч. В моїх очах
Натхнення, та доріжка до твоїй хати,
А зорі пульсують мені слово - кохати...
Ох, вже ці теплі вечори літа!
Цвіркунів чудові трелі , відкрита
Хвіртка твоя, світ у вікні...
Перебуваю я зараз як у доброму сні.
Люба моя, добра жінка,
Привела до тебе заповітна стежинка.
До столу запрошуєш, вечеря накрита,
З добрим духмяним запахом літа...
Розмови тихі, як шепіт вітру,
Чекала на мене. У справжню палітру
Змішую фарби та звуки чудові.
Вимкнемо світло. Твої очі, як зорі.
В обіймах та пестощах моя квітка кохання
Напевно розквітне до бадьорого ранку...
Ось, перша пташка нам пісню співай!
Кличь швидше в ліс у зелений розмай...
Бадьорить роса наші втомлені ноги,
Не чуємо суму ,не чуємо болі.
Ця ніч феєрична нас поєднає разом,
Бо усі перепони минуться із часом.
дякую.
