Обробка твору Я.Головацького
«ВЕСНА»
Вже соненько пригріває, теплий вітер подуває
В весен день.
Галичанка люба, мила огород свій городила
В ясний день.
«Галичанко, що ти дієш? В що думаєш і надієш
В квітень день?»
«А я дію - зерно сію і на дощик я надію
В теплий день.»
«Галичанко, люба, мила, щоби ти ся не вміліла
В осень день.»
«П’яте зерне то посходить; а десяте то доспіє
В літний день.
«Галичанко люба й мила, коб надія не завела
В сумен день?»
«Хоч нема заступить кому, не боюся тучі, грому
В бурен день.
Будуть тучі, гради, громи, спека, спрага, зливи, ломи
В труден день.
Буде дощик покрапляти - хліба ж вітру не зламати
В зелен день.
Хто працює, оре, сіє тому в плоді вся надія
В зимен день.
Я ж на бога ма надію, що недармо роблю, сію
В весен-день.»
21.04.2015
