Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Тарасівський: …на огонь, воду и вот на это - ВІРШ

logo
Максим Тарасівський: …на огонь, воду и вот на это - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

…на огонь, воду и вот на это

Обувной магазин. Он удручающе огромен, словно Зал пророчеств в Отделе тайн Министерства магии. Только здесь вместо склянок с предсказаниями - обувь, от пола и куда-то бесконечно в стороны и вверх. В магазине душно, жарко и шумно, а еще в здешней атмосфере висит невидимый и пронзительный обувной смог.

Между стеллажами слоняются отравленные ядовитыми испарениями посетители. Их лица нежно зеленеют. Другие уже увязли пальцами в шнурках, а ступнями в голенищах. Тут доза сапожных миазмов повыше - и потому лица вполне синюшные. Продавцы, с утра вдыхающие отраву, выглядят, как персонажи грядущего Хеллоуина или гости на балу в нехорошей квартире № 50 по Большой Садовой, 302-бис.

Обувные времена года разделяет узкое высокое зеркало. У зеркала стоит малыш в синем комбинезончике. Он очень мал - на вид еще бессловесных лет. Когда свои дети подрастают, начинаешь забывать, какими маленькими они когда-то были, а встречая вот эдакую миниатюру, удивляешься: да разве они такими крошечными бывают?!

Карапуз не отрываясь смотрит на свое отражение в зеркале. Похоже, смог его не берет. Вот он поиграл бровками и улыбнулся пухлым ртом. Потом улыбнулся чуть шире. Нахмурился. Чуть повернулся, изогнувшись, как если бы хотел взглянуть себе на спину, и снова улыбнулся, как если бы увиденным остался доволен. Потом отошел, вернулся, слегка склонил голову и уставился на свое отражение исподлобья и с большой приязнью, как если бы... как если бы он...

И вот тут случился маленький момент истины. Я узнал и понял этот взгляд; потому что и сам однажды вот так увидел в зеркале не свое отражение, а себя. Увидел так, как если бы не было никакого зеркала и отражения в нем, как если бы я видел меня, как если бы я встретился со мной. Краткое, но мощное, раз в жизни и на всю жизнь впечатление. Я бы назвал это "небывалое единение с самим собой" или вслед за Клайвом Люисом "чувство братской близости к себе самому". Если бы я успел, то обнял и расцеловал бы меня - но я не успел... А мальчишку-то, наверное, и не торкнуло, он, наверное, себя пока еще всегда так в зеркалах видит: "О, опять я! Привет, дружище!"

...Тут Макс тронул меня за рукав (манипуляции малыша у зеркала заметил и показал мне он). Широко улыбаясь, Макс сказал:
- На это можно смотреть бесконечно... На воду, огонь и вот на это.

И правда. А я напридумал чего-то, на малыша какой-то свой сомнительный опыт примерил... А правда - вот она: на огонь, воду и вот на это.

15.10.2017

ID:  755593
Рубрика: Проза
дата надходження: 16.10.2017 08:00:04
© дата внесення змiн: 16.10.2017 08:36:37
автор: Максим Тарасівський

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (219)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ulcus, 16.10.2017 - 09:57
здається, що не тільки ось на це smile взагалі світ настільки прекрасний, наскільки ми його можемо побачити. приміряємо свій досвід, чи ні, чи плетемо ланцюжком спогади аж до свого першого я, а чи згадуємо свої "психи" минулого тижня. ваш світ дуже красивий, Максиме
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 16.10.2017 - 10:07
...дякувати Богові, він ще не збагнув про споглядання чужої роботи )
Світ і справді мені трапився непоганий, та я, на жаль, ніяк не підберу слів, аби про нього гідно розповісти. Як би я міг передати, що бачу, що відчуваю... Запишусь на письменницькі курси наступного року, хай мене навчать.
 
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 16.10.2017 - 10:09
вчитись, кажуть, ніколи не завадить. але мені здається, що набуваючи чогось нового, ми втрачаємо щось своє, рідне, близьке. я з сумом визнаю, що мені вже ніколи не написати того, що два роки тому. так, неправильно, розмір і рими "гуляють", але там було щось таке щире, безпосереднє, чого вже не передам зараз
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 16.10.2017 - 10:31
Погоджуся частково, та й то, перекрутивши зміст. Не втрачаємо своє, а змінюємося, надію маю - розвиваємося. Адже й те, вчора, й це, сьогодні, й оте, завтра, - то все є ми, а ми - ми є нарід, якого правди сила і все таке інше. Дозволю собі зацитувати з моєї захалявної книжечки (даруйте, якщо й тут відчуватиметься взуттєвий смог: "Перечитываю свои некоторые ранние стихи и только удивляюсь. Насколько смелее я был тогда! И неправильные, неловкие стихи были лучше поздних, чуть более правильных, втиснутых в размер и даже исповедующих какую-никакую силлабо-тонику. Трусливые стишата, ни шагу за рамки, унылая рифмованная передовица "Правды" за июнь 1978 года.
Смелость делать неправильные стихи - это достояние настоящих поэтов и проклятие невежд.
Последним за такие вирши чести мало - их поэтические удачи сродни выигрышу в лотерею. Просто совпадение цифр на билете и в газете. Неведжа не ведает, что творит; знал бы - никогда бы не написал хороших стихов: убогое, сухое, безблагодатное, не оплодотворенное гением знание не позволило бы.
А настоящие поэты ведают.
Это именно тот случай, когда "горе тебе, если нарушаешь закон по незнанию, но благо тебе, если ты ведаешь, что творишь"."
 
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 16.10.2017 - 10:47
а. не знаю, чи погоджусь з вами, чи ні. звісно ж, ідентифікую себе з тими "нєвєждами" про яких пишете. основи віршування вивчала дуже давно, коли поезією в мені і не пахло. дратували мене тоді усілякі віршуваннячка. навіть читати спокійно їх не могла. тому не належу до шанувальників поезії і дотепер. поезія - то не те, що читатимеш запоєм. мене вистачає усього на кілька строф окремого поета. якщо прочитаю два підряд, то щось мені пороблено biggrin і, за великим рахунком, все одно мені, чи гарні мої твори, чи ні. то лише почуття, відчуття, враження, настрій. пишу не для того, щоб хтось читав, а тому, що мені так хочеться. ай, повторююсь уже, бо писала таке колись. на курси не піду. точно)))))
 
Ніна Незламна, 16.10.2017 - 08:22
12 16 Понравилось.
Успехов Вам!!! 19 flo18
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ніна Незламна, 16.10.2017 - 08:38
...потому что на это смотреть можно бесконечно!
Спасибо Вам, Нина, и взаимно - успехов! Вперед и вверх!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: