Щодня… платимо… нову ціну,
Сплять у спокої Влада і зРада.
Жоден з них не пішов на війну,
Не побачите там супостата.
В пеклі тішиться звір Люцифер,
Його внук на Коні… заправляє.
Міль, що вилізла знову з шпалер,
Дух козацький в пітьмі оскверняє.
Там, на сході, нема їх синів,
І не видно в окопах мажора.
Не було їх, як Степ стугонів,
Розділяла портфелики свора.
Впав Майдан, триколори в Криму,
Спакували нас дзяблики… в схиму.
Вознесли… на Печери… чуму,
Україна на стрьомі інтиму.
Славу нашу в хрестах розп’яли,
На могилах церкви змурували.
Гідність самі… за пай продали,
В синаг.гах кайдани скували.
Нові й нові рехворми… з Папер,
Підняв Доляр ціну в п’ятикрати.
Хто ми… діти козацькі тепер,
Скільки ж можна їх перст цілувати?
