На лініях електропередач
Згорають птахи, наївно шукаючи притулок.
Ти ніколи не скажеш "пробач",
Я ніколи не віддам тобі той поцілунок
Що грозою із неба впав на місто
Вкривши туманом все з голови до ніг.
В людях так часто гасне світло
Коли на дротах згорають птахи.
Коли в їхніх вікнах останнє проміння
Теплим оранжем малює казку.
Люди не люблять повітря осіннє
І знову на себе вдягають маски.
Люди не люблять далекі дороги,
Люди не терплять холодні дощі,
Люди жадають перемоги,
Але над чим?
