Я з тобою сміюся часто...
І, чомусь, дуже часто плачу
Мені поруч з тобою важко,
А без тебе й життя не бачу.
Не хотілось змикати повіки...
Лиш хотілось твого тепла,
Я з тобою залишусь навіки,
І, водночас, згорю до тла.
Я з тобою буваю всесильна,
А, буває, то й зовсім ніхто.
Розчиняюсь, як бульбашка мильна,
То німію від вітру твого.
Моя муза загублена долею
Ти водночас своя і чужа
Я з тобою охоплена волею.
А без тебе вже й я не я.
Хто ж ти? Хто ти? Хотілаб я знати...
Ти прокляття моє чи дарунок?
Навіть вірш не даєш дописати,
Знов даруєш палкий поцілунок.
10.08.2017