Вересень пише на листях опалих
Формулу щастя без предметів шкільних,
Без метушні та зайвих оцінок,
Без вчителів, окрім Творця...
Як легко дивитися в небо на сонце
Крізь призму світла, що вже не пече,
І павутини, яка заплутає мов інтернет...
І вітер з першим двінком прохолоди
Заколише розбурхані думи...
І з парт змайструють пліт для мандрівок...
І стане ясним найпохмуріший день,
І осінь підкаже стежину пізнання,
Постелену пір"ями - хмарами
Із лона жар - птаха небесного...
