Вечірне небо, серпень у зірках,
по річці місяць стежку прокладає.
І пахне медом, наче у казках,
і музика десь звідусіль лунає.
До серпня в гості вечір заблукав,
босоніж йде по скошеній пшениці.
і закружляв у танці закружляв...
Ген зірка впала, у траві іскриться.
Пахуча матіола аж пянить,
сміється круглий місяць на хмарині.
Роса на квітах, золотом блищить,
дари вечірні - сливи у корзині.
Цвіркун в траві мелодію співає,
серпневий вечір, зорі у вінку.
А прохолода легко за плечі обіймає...
Кружляє літо у вечірньому танку.
Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.
