Навіть у мрійливі
зоряні ночі
світлі вірші йти
на серце не хочуть.
Їм не хватає
чистої віри.
Їм не хватає
намірів щирих.
Їм не хватає
білого снігу.
Їм не хватає
срібного сміху.
Їм не хватає
цілющого вітру.
Їм не хватає,
буває, повітря.
Ось і в цю зорну ніч,
повну зажури,
вірш появляється
хмурий.
Алесь Пісьмянкоў
Нават у мройныя...
Нават у мройныя
зорныя ночы
сьветлыя вершы
прыходзіць ня хочуць.
Ім не хапае
чыстае веры.
Ім не хапае
ўзьнёслых намераў.
Ім не хапае
белага сьнегу.
Ім не хапае
звонкага сьмеху.
Ім не хапае
гаючага ветру.
Ім не хапае,
бывае, паветра.
Вось і сёньняшняй
зорнаю ноччу
верш нараджаецца
змрочны.
