(для розвитку уяви і мовлення)
I
- Розказать тобі про море
Казочку, Елеоноро?
- Так.
- То слухай, не крутись,
Не стрибай, як дика рись.
Будь усидлива, поважна,
Слухай казочку уважно.
Там, де хвилилося море
Синє-синє неозоре,
Залишилось тільки дно.
Взимку білим є воно.
Влітку й навесні – зелене.
Гарна казочка у мене?
- Ні. Де казки серединка?
- Виїла голодна свинка.
Зачин і кінець не схрумай.
Те, чого нема, придумай.
II
- Розказати про горилу?
- Спробуй. Вуха нагострила.
- Ще ж, немов жаб’я, не плигай
І не вийся, наче дзиґа.
- Я незрушна, мов стіна.
- Слухаюуважно я.
- В Африці одна горила.
Із листків пошила крила.
З ними вдень собі літала.
А вночі, як в ліжку спала,
Їх папуга сторожив.
Гарна казочка, скажи?
- Що ж із крилами робила?
- Зна про це лише горила.
- Де ж знайти мавп’я оце?
- В Африці, ну, де ж іще?
Можеш ти поміркувати,
Що там далі, розказати.
III
- Розказати про вогні?
- Довга казочка чи ні?
- Довго спав єнот в окопі,
А вогні пішли у попіл
Швидко, були – й зникли в дні.
Гарна казка про вогні?
- Що ж горіло – дім, копиця,
Дрова в печі чи крамниця?
Літечко було? Зима?
- Це домисли вже сама.
IV
- Хочеш казку про ведмедів?
Раз за ними я підгледів,
Їли дині й кавуни
На галяві восени
Під кантату солов’я.
Гарна казочка моя?
- Де взяли ті кавуни?
Смакували їм вони?
- Ти напруж своє чоло
І сама, як це було,
Розкажи мені, будь ласка.
На свій лад додумай казку.
V
- Хочеш казочку про кицю?
- Так. Лише доїм суницю,
Руки вимию і сяду.
Слухатиму казку радо.
- Добре. Вже готова?
- Так.
- Сіла киця на літак.
Полетіла до Парижу.
Мала там новеньку хижу.
Квартирантів в ній тримала.
Цим копійку заробляла.
Жили в хижі пацюки
І єноти, й борсуки,
Білки, котики, собаки,
Зебри у смугастих фраках.
Навіть якось восени
Поселились два слони.
Гарна казочка оця?
- А чому нема кінця?
Як жили тварини в хижі?
Що робили у Парижі?
Зебри їли торт з трави?
В хижі слоники жили?
Як вони у ній вмістились?
У дворі чи в ванній мились?
- Розкажи сама, серденько.
Я послухаю раденько.
Всі ці казочки малі довподоби і мені: і про море, й про вогні, про ведмедів і горилу,..гарно Люба говорила. Завтра сяду й напишу нову казку про весну...
Дякую. 
