Село,село,а в ньому люди,
Такі прекрасні трударі.
Я з вами є й горжуся всюди,
Ви трудолюби на землі.
Які би біди не ходили,
Яке би горе не було,
Ви завжди вихід знаходили,
Хоч це не місто,а село.
Тут в праці бачуть честь і совість,
Бо труд звеличує усіх,.
Я день і ніч писав би повість,
Щоби прославити всіх міг.
В містах політика і страйки,
Пишуть плакати і гасла.
В селі почуєш хіба лайки,
Якщо людина ледаща.
Тут ростять хліб і все до хліба,
Годують місто і село,
І їм політика до фіга,
Бо так завжди у них було.
Там від світанку,аж до ночі,
З весни до пізньої зими,
Усі у праці,як пророчі,
І так щоденно,щодоби.
Міцне село -сильна держава,
Хоч забувають верхи це,
Але не згасне його слава,
Воно було і є живе.
І так буде,бо ми вже вільні,
В ярмо не хочемо давно.
В своїй державі не подільні,
Що Схід,що Захід все одно.
