Кажуть, існує загробний світ мрій,
який поповнюється новими жителями,
коли якийсь мрійник помирає.
Усі вони - повні якихось примарних надій,
які хтось плекав днями,а то й тижнями.
Смерть усе у живих забирає.
Хтось жив нездійсненними мріями кілька годин,
а дехто - все життя спустив у нікуди, щоб їх здійснити.
Мрії усі - немов пазли - містять в собі сотні частин,
які існують для того, щоб хоч трохи сіре життя прикрасити.
Вони про любов солодку, п'янку, нещасливу.
Про подорожі,які манили,але так і не прийшов їхній час.
А є й про сім'ю, яка не створилась, радісну і метушливу,
усі вони жили, поки у власників вогник у серці не згас.
І у тебе є мрії, які завжди житимуть у твоєму серці,
і яким не суджено в цьому житті здійснитись ніколи.
Ти уже подумав над тим, де буде для них прихисток,
Після того,як тіло твоє стане навічно холодним?
![Кава з молоком: [Про нездійсненні мрії. ] - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
![Кава з молоком :: [Про нездійсненні мрії. ]](/upload/poem_all/00728016.jpg)
Сподобалось 
