Таким як є цей світ, його приймаю,
Не в силах я змінити правил гри.
Мені роздали карти і я граю,
Хоч не сподобались мені вони.
Та не питав ніхто моєї згоди.
«Ходи!» - лише кричали і – «Давай!»
І я ходила і ходити буду,
Хоч серцю не подобається вкрай.
І що так світ влаштований, я знаю,
І розумом приймаю та не серцем.
Такі вже правила, за ними граю.
І всі ми граємо і аж до смерті.
Бо не припиниться ця гра ніколи.
До нас ще її грали й після нас,
Всі будуть грати й круг не розірветься.
Такий вже світ, такий у нас всіх час
