Я порину у ранішні сни,
Там дитинство примружило очі...
Які теплі , до болю, вони,-
А дитинство сміється, регоче.
В нім татусь мій сміється також,
Підкидаючи вгору, до стелі...
Милий тато... він коником був,
Був для мене -- розкішні орелі
Мамин сміх молодий з-за плечей:
Ой, як високо доня літає...
Радість ллється із рідних очей,
А дитинство моє не змовкає.
Посади мене, таточку-тату,
На ремена широкі свої,
Буду вища за всю нашу хату,
І дістану погони твої...
Там ще купля солдатська в спочинку,
Як татусева пам"ять лежить...
Тепер будеш мені за драбинку...
Яка добра і лагідна мить...
Я порину у ранішні сни,
Я дозволю сьогодні проспати,
Хай побудуть зі мною вони,-
Молоді мої батько і мати...
Гарні згадки, Надіє! 
