У світі, німому, як здиблений айсберг,
ми всі обдаровані (так видається)
свободою волі.
У часі, що плине, куди —невідомо,
де прудко ховається ящірка суті,
у чому — свобода?
Можливо, праві вони, ті, хто шукає
народного батька, вождя і "світило" —
із ним буде легше?
Усім розтолкує, що треба любити,
для чого страждати, для чого старатись
і що усе значить.
Щоранку незаймана свіжа палітра
розкішних емоцій на тебе чекає —
які з них обрати?
Кого пожаліти, кого засудити,
кому не пробачить, кому присягнути,
чим день заяснити?
З морозу самотності вскочити в хутро
спітнілих обіймів, щоб тануло серце, —
чи радість не в цьому?
Проблем екзистенції щоб не бувало,
холодних питань, що звіряєш у небо
(а з неба — ні слова)!
У світі, німому, як здиблений айсберг,
ми всі обдаровані (так видається)
свободою волі.
У часі, що плине, куди — невідомо,
де прудко ховається ящірка суті,
у чому — свобода?
та ні, вірш парить у вічному просторі часу (відв*язаний від "злоби дня"), бо вічне наше інфантильне прагнення до патернальності, перекладання відповідальності за прийняття рішення, а значить і за наслідки наших вчинків... Так зручніше, ніж плутатись у векторах свободи
Це ВАс так вибори вразили?
Я от дивлюся на співвітчизників і вкотре дивуюся. Вони вважали неприпустимим alleged втручання РФ у виборчій процес, водночас ображаються на американців за їхній вибір. Тобто втручатися в процес не можна, але ми вимагаємо певного його результату! Це щось таке дитяче, та водночас дуже схоже на "доросле" втручання колишньої зогнилої "метрополії".
Втім, що поробиш? Саме більшість обирає - як в свій час Гітлера або Аденауера, Януковича або... йолкі-палкі, нема ким збалансувати януковича!
З повагою, М