СЦЕНА 6
(Жінки, єврейські чоловіки, левіти, воїни, котрі один за одним
входять у храм, де також залишаються ті, хто там був.
Потім входять Захарія і Анна.)
ЄВРЕЙСЬКІ ЖІНКИ
(входячи поспіхом)
Могли бачить? Мов грімниця
вдерся у юрбу спрожогу!
СТАРІ ЄВРЕЇ
Меч кривавий підняв убивця,
ним до нас проклав дорогу!
ЛЕВІТИ
(що підійшли)
Марно воїв відважні груди
храм святий, мов щитом, закрили!
ЖІНКИ
Нам від Бога прокляттям буде
і молитва, і плач безсилий!
ЖІНКИ, ЛЕВІТИ і СТАРІ
О, щасливий той, хто вмер.
(О, щасливий той, хто вмер) –
не зустрів цей день тепер!
(День тепер, день тепер!)
ЄВРЕЙСЬКІ ВОЇНИ
(входячи, без зброї)
Ось цар їде! Аргамаком
він до храму мчить неспинно,
наче чорний вихор, змахом
залишає скрізь руїни.
ЗАХАРІЯ
(входячи стрімко)
О, зухвалість!.. Він гарцює
тут на дикому коні!
ВСІ
Ах, нещастя! Хто врятує
храм Господній в горя дні?
(Ах, нещастя! Ах, нещастя!
Ах, нещастя! Ах, нещастя! Хто врятує
храм Господній в горя дні?
В горя дні, в горя дні,
Господній, Господній в горя дні?)
АБІҐАЇЛЯ
(наближається зі своїми переодягненими воїнами і вигукує)
Слава, Набукко!
(крик ізсередини)
ГОЛОСИ
Слава!
ЗАХАРІЯ
(до Ісмаеля)
Відкрив хто нечестивцям?
ІСМАЕЛЬ
(вказуючи на передягнутих вавілонян)
Фальшивий одяг!..
АБІҐАЇЛЯ
Даремна гординя... вже цар наблизивсь!
