Давай нап"ємось чаю
Із наших теплих душ
За столиком зізнань чекаю
Лиш нашу тишу не поруш...
Сідай коло вікна...
Ну як завжди, ти знаєш
Спитаєш знов чому сумна
Хоча відповідь - сам знаєш...
Торкнись губами легенько...
Гарячого напою
Так голосно тьохкає серденько
Ковтком його я заспокою...
Як солодко з тобою пити чай
І не боятись...і радіти
І стороною біжить печаль
А ми щасливі наче діти...
Наповнені ковтками щастя...
Тріскоче подих слів
Останній сумнів у полон здасться
Боротись з нами не схотів...
Так солодко з тобою пити чай...
Забувши про все на світі
Завтра на мене знову тут чекай
Як спогад - залишаю чаю квіти...