Взавтра буде взавтра, а сьогодні літо,
Несуттєвих вчора випита роса,
У серпневий вечір, стиглістю зігріті,
Почуття взаємні бавлять небеса.
Упаде додолу зоряне намисто,
Прихорошить сяйвом села і міста,
Заздрить вічний простір – серцю в грудях тісно,
Бо зійшовся всесвіт на твоїх вустах.
Іриночко, я зазвичай відкриваю багато віконечок з оновленнями, аби не загубити вірші. А потім читаю та коментую. Ось і до твого дійшла нарешті!!!! І я щаслива - надзвичайно музичний твір! Лірично, стильно, до душі!!!
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Єля. Він спонтанний та легкий, як і емоція, що передувала його написанню