Зеленії вербички
хилились біля річки,
гілками погойдали,
до вод листя кидали.
Листячко собі несла,
бистра вода мутніла,
бо десь там у горах
ішов дощ по верхах.
А тепер біля моста
пливе Бистриця мутна,
каменюки обминає,
хвилечками виграває.
Небо літнє і синє
хмар череду пасе,
летять вони угорі,
світять біленькі краї.
Хмарини, які пливуть
у власну далеку путь,
звісточки передають,
звіт про дощ пришлють.
30.06.2016.
Фотографія автора.
Івано-Франківськ,
річка Бистриця.
