Не знайдуться у світі спокійні слова,
Щоб зарадити горю жахливому війн.
Самотини ознака - в сльозах удова,
На безмежному полі загублених мрій.
Наші кращі сини полягли у боях,
Повертаючи рідним домівкам тепло.
Сиротливим дворам переміряло шлях
Братовбивче диявольських рук ремесло.
Закінчилася в травні жорстока війна,
Заблищали зірки по селу, на хатах.
Стала символом згарища сіра стіна,
Що тримала пекельний для людства рейхстаг.
Коротенькі трикутники ніжних листів
Назавжди обірвали криваві жнива.
Постаменти не чують жалоби і слів,
Але пам'ять народна довічно жива.
