Тихим плескотом хвиль,
Куди оком не кинь :
Навкруги тільки море і море...
Там гойдає човном
І співає лиш двом...
Їм чужі усі клопоти й болі.
Чує Небо і Бог
Ті слова. що для двох
У човні, у безмежному морі.
Очі... серце ... і мить,
Що у вічність летить.
Бо вкарбована буде у зорі.
А назустріч обом
Пальма пишним листом
Обіймає світило вечірнє.
Тихим шелестом мрій,
Сподівань і надій
Облюбовує щастя безмірне.
Що приходить лиш раз
На землі цій до нас.
Щоби вік у любові прожити...
І щасливий повік
Буде той чоловік.
Хто зуміє його оцінити.
