Красс
Все дозволено йому,
кожна розкіш, мов його,
бачить втіху в будь-чому,
побажавши будь-чого.
Манить влада від грошей,
у сенаті, у військах,
лиш багатих він людей,
поважає у думках.
Є своїм серед дворян,
всім підкупним і лихим,
став володарем міщан
та проблемою чужим.
Щоб прославити себе
і до влади довести,
він у бій війська веде,
всім себе щоб довести.
Про повстання Спартака,
чув як вигадку із слів,
стала справа вже тяжка,
аж прокинувся від снів.
Всіх вояк не шкодував,
що рабами мов були,
все новіших купував,
що у пурпурі жили.
Не бажав в державі миру,
хоча консулом і став,
все ж у гроші ніжив віру,
яку трутою всім дав.
Що його і погубила,
як нажив він ворогів,
хоч до всього мав він сили,
вберегтися не зумів.
Спіцин Євгеній 01.02.16
